Закачування (кінетоз) – це доволі поширена проблема у дітей, яка може зіпсувати будь-яку подорож. Кінетоз виникає внаслідок конфлікту між тим, що сприймають очі, внутрішнє вухо та усе тіло дитини. Наприклад, коли дитина читає книгу в машині, очі передають мозку сигнал про нерухомість, тоді як внутрішнє вухо відчуває рух. Така розбіжність провокує нудоту, запаморочення і навіть блювання [1].
Симптоми закачування були вперше описані ще Гіппократом, який писав: «плавання морем доводить, що рух порушує роботу тіла». До речі, слово “нудота” походить від грецького слова naus, що означає “корабель” (звідси й англійське nautical – морський). Тобто вже в давнину люди помічали, що під час подорожі – особливо на воді – може ставати зле погано через рух [2].
Закачування може проявлятися по-різному: з боку шлунка (нудота, блювання), нервової системи (головний біль, запаморочення) або як зміни настрою й самопочуття (пітливість, слабкість, блідість). Найчастіше людина відчуває нудоту – це основний симптом закачування. Точна причина цього стану досі повністю не відома, але існує декілька способів, які допомагають попередити або полегшити симптоми: як ліки, так і прості поради під час подорожей.
Чому одних закачує, а інших – ні?
Насправді закачати може майже будь-кого, у кого працює вестибулярний апарат (внутрішнє вухо, що відповідає за рівновагу). Для цього потрібен певний подразник – наприклад, тривала поїздка авто, човном або на атракціоні. А от люди з повним порушенням цього апарату (тобто коли вестибулярна система взагалі не працює) не відчувають закачування – бо мозок не отримує суперечливої інформації про рух.
Закачування найчастіше виникає у дітей віком від 2 до 12 років, особливо в період 10-12 років. У підлітків це трапляється рідше, а у немовлят до 12 місяців – практично не буває.
Також деякі фактори можуть підвищувати ризик закачування:
- Стать: дівчаток та жінок закачує частіше, ніж хлопців та чоловіків
- Літні люди — найменш чутливі
- Фізична форма: дивно, але люди з високою фізичною витривалістю (спортсмени) можуть бути більш чутливі, можливо через активнішу реакцію нервової системи
- Захворювання: підвищений ризик у тих, хто має мігрень, запаморочення, проблеми з вестибулярним апаратом або хворобу Меньєра
- Гормональні зміни: наприклад, під час вагітності або менструації жінки стають більш чутливими до закачування
У деяких дітей також можуть виникати симптоми закачування під час гойдання на гойдалці, на атракціонах або навіть під час гри у відеоігри [3].
- Симптоми закачування
- Нудота
- Запаморочення
- Блювання
- Біль голови
- Дезорієнтація або відчуття загрози
- Не координованість рухів
Коли звертатися до лікаря?
У більшості випадків симптоми зникають після припинення руху або виходу з транспорту. Проте, якщо дитина регулярно блює під час поїздок, варто звернутися до лікаря. Лікар оцінить симптоми й може запропонувати ефективні способи профілактики та лікування.
Оцінка стану при закачуванні
Закачування – це клінічний діагноз, тобто його встановлюють на основі детального опитування та огляду. У більшості випадків додаткові аналізи або обстеження не потрібні, якщо симптоми типові або вже були в минулому.
Однак якщо нудота, запаморочення чи слабкість виникли раптово, особливо у людини, яка ніколи раніше не мала закачування, лікар може запідозрити мігрень. У таких випадках іноді призначають обстеження, адже мігрень і закачування можуть бути пов’язані. Профілактичне лікування мігрені, може не тільки зменшити головний біль, але й покращити самопочуття під час подорожей.
Профілактика закачування:
- Правильне положення в транспорті:
- в авто – переднє сидіння (якщо дозволено віком та правилами безпеки)
- в автобусі або поїзді – місця, що дивляться у напрямку руху
- у літаку – місця біля крил
- на кораблі – середина нижньої палуби
- Зменшення сенсорного навантаження:
- дивитися на горизонт або на дорогу попереду
- уникати читання та користування гаджетами
- Свіже повітря:
- відчинити вікно або увімкнути вентилятор/кондиціонер
- Харчування:
- їсти легку їжу перед поїздкою
- уникати переїдання або поїздок на голодний шлунок
- Відволікання: розмови, пісні, ігри
- Зупинки в дорозі:
за можливості робіть часті перерви, щоб дитина могла пройтися, відпочити та подихати свіжим повітрям
Медикаментозне лікування
Якщо профілактичні заходи неефективні, лікар може порадити антигістамінні препарати (наприклад, дименгідринат або дифенгідрамін).
Препарати проти закачування допомагають не всім, можуть мати побічні ефекти, але найбільш ефективні, якщо приймати завчасно – до поїздки або з появою перших симптомів.
Антигістамінні препарати першого покоління зменшують активність вестибулярного апарату, але часто викликають сонливість. Дименгідринат (наприклад, Драміна) – ефективний і доступний в аптеках. Підходить дітям від 2 років (таблетки можна ділити за віковим дозуванням).
Що не рекомендується при закачуванні
Метоклопрамід (Церукал) – добре допомагає при нудоті, але неефективний саме при закачуванні.
Ондансетрон – використовується при блюванні, але не дієво проти закачування.
Що варто знати:
Препарат бажано спробувати вдома перед поїздкою – щоб переконатися в ефективності та переносимості. Якщо дитину постійно закачує – обов’язково зверніться до педіатра. Іноді це може бути проявом мігрені або порушення рівноваги. Альтернативні засоби: наприклад, льодяники з імбиром. Їх іноді рекомендують навіть вагітним, але наукових доказів ефективності поки що недостатньо [4].
Закачування – часте явище в дитячому віці, яке можна контролювати за допомогою простих правил та, за потреби, медикаментів. Уважність до симптомів, правильна організація поїздки наперід та консультація з лікарем допоможуть зробити подорож спокійною і без неприємних сюрпризів.
Джерела:
Koch A, Cascorbi I, Westhofen M, et al. The Neurophysiology and Treatment of Motion Sickness. Dtsch Arztebl Int. 2018;115(41):687-696.
Golding JF. Motion sickness. In: Handbook of Clinical Neurology. 2016;137:371–90.
Takov V, Tadi P. Motion sickness. In: StatPearls. StatPearls Publishing; 2023 Jul 3. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK532285/
Grøntved A, et al. Ginger root against seasickness. Acta Otolaryngol. 1988;105(1–2):45–9.
підготували статтю для Zahid.net
https://zaxid.net/zakachuvannya_ditey_pid_chas_poyizdok_yak_yim_dopomogti_u_takih_vipadkah_n1614080