• Головна
  • Без рубрики
  • Синдром струшеної дитини, або Як допомогти малюку пережити період фіолетового плачу❓
Синдром струшеної дитини

Синдром струшеної дитини, або Як допомогти малюку пережити період фіолетового плачу❓

Записатись на прийом

Ви так чекали вашу крихітку, і ось цей день настав – немовлятко народилося, щасливі рідні вітають батьків, а ідилію порушує хіба що невтомний плач… Знайомо?

Так, цього не було на рожевих плакатах у жіночій консультації, але дитячий плач ще не означає, що ви погана мама чи поганий тато. З дитячим плачем доводиться зустрічатися усім батькам, не треба себе звинувачувати, просто запам’ятайте одну річ:як би ви не втомилися, просто не трусіть дитиною. І ось чому!

У перші 2 місяці немовля плаче, бо перебуває у періоді фіолетового плачу, коли плакати – це нормально, у нього формується психіка, ще зовсім трішечки і воно зможе краще володіти емоціями. Не завжди легко зрозуміти, про яку саме потребу малюки сповіщають нам саме в цю хвилину. Але дитячий плач не завжди – про потребу. Іноді все, чого потребує малюк – це просто бути поруч з рідними. Якщо в цей час дитиною інтенсивно трусити, у неї може виникнути синдром струшеної дитини. Це термін на позначення важких травм чи навіть смерті через занадто інтенсивні спроби заспокоїти немовля. 

Якщо малюк інтенсивно плаче, тут допоможуть міцна нервова система дорослих і трохи знань про особливості першого року життя маленької людини. Отже, ділимось ними!

У віці від 2 тижнів і до 3-4 місяців кожен малюк переживає так званий період фіолетового плачу.

Він має такі ознаки (симптоми допоможе запам’ятати англійська абревіатура PURPLE, тобто фіолетовий):

  • Peak – пік плачу досягається у 2 місяці,
  • Unpredictable – плач розпочинається і припиняється без причини,
  • Resistant – дитина може продовжувати плакати, незважачючи на всі спроби її заспокоїти
  • Pain – вираз болю на личку немовляти
  • Long – плач може тривати понад 5 годин на день
  • Evening – плач триває переважно увечері.

Маємо для вас втішну новину: слово “період” означає, що плач не назавжди, він має колись закінчитись. Малюк не завжди плаче, тому що він голодний, йому холодно, самотньо чи просто хочеться розважитись і зіпсувати вечір дорослим.

Коли у дорослого трапляється істерика або напад панічної атаки, що ми зазвичай робимо? Правильно, намагаємося взяти його за плечі і гарненько струснути. Це допомагає людині заспокоїтися. Але робити щось схоже з немовлям до двох років категорично заборонено, тому що це може привести до серйозних наслідків, навіть до смерті дитини.

Якщо дитину сильно трясти, незафіксована голівка рухається на всі боки, у маленьких дітей ще дуже слабкі м’язи шиї, вони ще не можуть належним чином підтримувати голівку. Через ці рухи в мозку дитини можуть розриватись мембрани клітин головного мозку, рвуться судини і пошкоджуються тканини.

Синдром струшеної дитини – це цілий комплекс негативних наслідків травми головного мозку, який виникає через інтенсивне струшування малюка.

Фахівці клініки Мейо і Американської асоціації нейрохірургів відзначили такі симптоми у дітей, які зазнали струшування:

  • нездатність навчатися,
  • дратівливість, неспокій, надмірне збудження,
  • розлади харчування і сну,
  • фізичні порушення,
  • порушення зору або сліпота
  • порушення слуху
  • порушення мовлення
  • церебральний параліч
  • судоми
  • розлади поведінки
  • когнітивні порушення
  • смерть.

Але синдром струшеної дитини – це не тільки клінічний синдром, але й судово-медичний термін. Щороку Американська академія педіатрії фіксує близько 1300 випадків синдрому струшеної дитини. 80% дітей залишаються з інвалідністю на все життя, а 20% помирає. Така статистика у США. У нашій країні обліку дітей, які б померли від синдрому струшеної дитини (shaken baby syndrome (SBS), немає. За даними американських педіатрів, у США близько 2 тисяч малюків до року помирають після того, як їх різко струснули. Щоправда, і в цій країні немає даних про те, скільки діток стало інвалідами. Лише у 2017 американські колеги підняли питання про те, щоб батьків, які не стримали емоцій і трусили дитину, притягували до відповідальності через суд. З досвіду американських родин, синдром струшеної дитини – не проблема бідних родин, він спостерігається у всіх соціально-економічних групах і у всіх країнах.

Як попередити синдром струшеної дитини?

  • Будьте обачні з вибором няні, не залишайте з малюком дорослих, які швидко втрачають контроль над собою
  • Розкажіть усім, хто допомагає вам у догляді малюка, про всі небезпеки від трусіння дитиною. 
  • Обережно заколисуйте дитину в ліжечку-гойдалці, на руках чи у візочку, але без інтенсивних рухів. Це аж ніяк не означає, що не можна заколисувати дитину на руках. Це потрібно робити, але мамині рухи мають бути м’якими і плавними. 
  • Не кидайте дитину на ліжечко. Не трусіть малюка, щоб його розбудити. Усі ці дії можуть пошкодити головний і спинний мозок. Не забувайте, що кістки малюка, череп і хребет ще не сформувалися, вони мають м’яку структуру, а м’язи ще недостатньо розвинені, щоб захитисти мозок і внутрішні органи.
  • Відмовтеся від популярних пустощів і не підкидайте малечу в повітря, щоб потім зловити. Викликати синдром струшеної дитини можуть навіть незначні поштовхи дитини декілька секунд.

Що ж робити, аби  разом з малюком пройти фіолетовий період без шкоди для здоровя?

  • Співайте, притуляйте, прогулюйтесь з ним на свіжому повітрі – тільки не колихайте з усієї сили і не трусіть.
  • Якщо ви втомилися, роздратовані, відчуваєте спалахи гніву, наповнені негативними переживаннями і не можете контролювати емоції, попросіть кого-небудь з рідних побути з дитиною хоча б кілька годин.
  • Якщо у вас немає нікого, кого б можна було залишити із дитиною, просто покладіть немовля в ліжечко на 5-10 хвилин, вийдіть в іншу кімнату і подихайте глибоко. Ви заспокоїтеся і не зможете нашкодити малюкові. У жодному разі не звинувачуйте себе за негативні емоції, пов’язані з дитиною. Такі емоції нормальні. Головне, щоб вони не нашкодили дитині. Не соромтеся попросити допомоги – це нормально.
  • Чимало психотерапевтів консультують в режимі онлайн, тому ви можете справитися з відчуттям безсилля, не відходячи від малюка.

І ще одне. Просто ще більше обійміть свого малюка, притуліть, хай він відчує ваше тепло, відчує знайомий запах мами, заспівайте йому колисанку про котика, нагадайте, що любите.

Якщо ви не можете заспокоїтись – краще зателефонуйте чи напишіть лікарю свого малюка, разом ми завжди знайдемо рішення, щоб пережити “фіолетовий” період. Адже ми піклуємось про найцінніше – здоров’я Ваших дітей!