Коли гнів – це лише емоція, а коли небезпечний симптом? Як зрозуміти коли на дитячі крики не треба реагувати, а коли спішити до лікаря?
Більшість дітей час від часу сперечаються, проявляють упертість, істерять, але коли гнів і ворожість проявляються часто, створюють проблеми з однолітками у школі або вдома, це може стати причиною для занепокоєння батьків.
Що таке “нормально”?
Типова істерика може статися, коли маленька дитина втомилася або засмучена, під час щоденних процедур, коли її вкладають спати, кличуть вечеряти або одягають.
Нетипово – це коли напад гніву виникає нізвідки або є настільки інтенсивним, що дитина виснажується. Якщо це буває регулярно, це має бути тривожним сигналом для мам і тат.
На що мають звернути увагу дорослі:
- гнів або недоброзичливість, аж до бажання вдарити або штовхнути вихователя
- дитина намагається завдати собі шкоди – дряпає себе, ю’ється головою об стіну, намагається поранити ногу, копаючи все, що бачитььь на шляху
- дитина не може заспокоїтися, майже після кожної істерики вам доводиться забирати її з колективу або щось обіцяти, щоб заспокоїти дитину.
У малечі 1-4 рочків може бути в середньому 1 істерика на день. Якщо це буває частіше, це також може бути причиною для занепокоєння.
Причини нападів гніву та істерик у дітей:
неможливість виконати завдання
відсутність слів для вираження почуттів
хвороба
втома, голод або розчарування
бажання уваги або улюбленої іграшки.
Інші причини істерики:
- СДУГ
- тривожність
- нездатність до навчання
- проблеми сенсорної обробки
- аутизм
- деструктивний розлад поведінки
Профілактика дитячих істерик
Залишайтеся позитивно налаштованими. Діти потребують позитивних емоцій, щоб відчувати зв’язок і вчитися контролювати свою поведінку. Важко залишатися врівноваженим, коли дитина істерить, але якщо ви не будете контролювати себе, то зробите гірше. Діти з поведінковими проблемами можуть потрапити у замкнуте коло, коли дорослі розчаровані поведінкою малечі, а дитина відчуває ще більшу злість. В якийсь момент може здаватися, що ви тільки те й робите, що постійно караєте свою дитину. Намагайтеся зосередитися на позитиві навіть якщо це означає ігнорувати деякі істерики.
Як запобігти істерикам?
Ви не можете запобігти кожній істериці, але якщо будете думати наперед, то зможете зменшити кількість таких епізодів. Ось кілька порад:
Плануйте заздалегідь. Не біжіть у справах, коли дитина голодна і втомлена. Візьміть з собою перекуси та іграшки.
Будьте послідовними. Дотримуйтеся розпорядку дня, дитина буде краще справлятися, якщо знатиме, коли ми їмо, коли спимо і граємося і краще справлятиметься з розчаруванням, якщо буде достатньо відпочивати.
Пропонуйте вибір. Дозволяйте дитині приймати рішення там, де це можливо (з якими іграшками гратися або який одяг вдягати сьогодні).
Визначте тригери. Уникайте ситуацій, які можуть призвести до зриву, не давайте дитині іграшки, які можуть її засмутити
Винагороджуйте хорошу поведінку. Хваліть дитину за те, що вона поводиться добре. Допоможіть дитині поставити відповідну мету в поведінці і дайте їй винагороду за її успіхи.
Як зупинити істерику?
Зберігати спокій. Якщо ви будете кричати на дитину, ви тільки погіршите ситуацію.
Спробуйте відволіктися. Дайте дитині іграшку або книжку.
Запропонуйте допомогу, якщо істерика пов’язана виконанням домашньої роботи.
Обережно тримайте дитину. Якщо вона б’ється, штовхається або намагається втекти, тримайте її, доки вона не заспокоїться.
Поясніть правила. Коли дитина заспокоїться, поговоріть з нею про правила.
Ігноруйте поведінку. Коли ви ігноруєте істерику, це говорить дитині, що її поведінка неприйнятна. При цьому тримайте її в полі зору і подалі від предметів, які можуть завдати шкоди.
Якщо гнів дитини не пов’язаний з етапом розвитку і триває довше, ніж кілька тижнів, час звернутися до педіатра чи дитячого невролога.