Коли гнів – це лише емоція, а коли небезпечний симптом? Як зрозуміти, коли на дитячі крики не треба реагувати, а коли спішити до лікаря?
“Більшість дітей час від часу сперечаються, проявляють упертість, істерять, але коли гнів і ворожість проявляються часто, створюють проблеми у школі або вдома, це може стати причиною для занепокоєння”, – пояснює наша неврологиня Мирослава Палійчук.
Що таке “нормально”?
Типова істерика може статися, коли маленька дитина втомилася або засмучена, коли її вкладають спати, кличуть вечеряти або одягають.
Нетипово – це коли напад гніву виникає нізвідки або є настільки інтенсивним, що дитина виснажується, і це буває регулярно.
На що мають звернути увагу дорослі:
- гнів або недоброзичливість, бажання вдарити або штовхнути вихователя,
- дитина намагається завдати собі шкоди – дряпає себе, б’ється головою об стіну,
- дитина не може заспокоїтися, майже після кожної істерики доводиться забирати її з колективу або щось обіцяти, щоб заспокоїти.
У малечі 1-4 рочків може бути в середньому 1 істерика на день. Якщо це частіше, це також може бути причиною для занепокоєння.
Причини нападів гніву та істерик:
- неможливість виконати завдання
- відсутність слів для вираження почуттів
- хвороба
- втома, голод або розчарування
- бажання уваги або улюбленої іграшки.
Інші причини істерики:
- СДУГ
- тривожність
- нездатність до навчання
- проблеми сенсорної обробки
- аутизм
- деструктивний розлад поведінки
Поради мамам і татам:
Плануйте, не біжіть у справах, коли дитина голодна і втомлена.
Будьте послідовними. Дотримуйтеся розпорядку дня, дитина буде краще справлятися, якщо знатиме, коли ми їмо, спимо і граємося і краще справлятиметься з розчаруванням, якщо буде достатньо відпочивати.
Дозволяйте дитині приймати рішення там, де це можливо (з якими іграшками гратися або який одяг вдягати сьогодні).
Уникайте ситуацій, які можуть призвести до зриву.
Винагороджуйте хорошу поведінку, хваліть дитину за те, що вона поводиться добре. Допоможіть дитині поставити мету в поведінці і дайте винагороду за успіхи.
Як зупинити істерику?
Зберігайте спокій. Якщо ви кричите на дитину, ви тільки погіршуєте ситуацію.
Спробуйте відволіктися, дайте дитині іграшку або книжку.
Запропонуйте допомогу, якщо істерика через домашню роботу.
Обережно тримайте дитину, якщо вона б’ється.
Поясніть правила, коли дитина заспокоїться.
Ігноруйте поведінку, при цьому тримайте малечу в полі зору і подалі від предметів, які можуть завдати шкоди.
Якщо гнів не пов’язаний з етапом розвитку і триває довше, ніж кілька тижнів, час звернутися до педіатра чи дитячого невролога.