Функціональна діагностика

Функціональна діагностика

Ехокардіографія – це найбільш інформативний метод діагностики вроджених та набутих вад серця, що немає протипоказів тане вимагає спеціальної підготовки.

Обстеження відбувається шляхом застосування звукових хвиль високої частоти. Цей метод дозволяє оцінити роботу серця, виміряти розмір камер серця, визначити функцію та структуру клапанів, виміряти тиск в камерах серця, товщину стінок та визначити скоротливу здатністьсерця; визначити напрям та рух крові за допомогою кольорового Допплера.

Якщо, Ви помітили, що:

  • дитина погано набирає вагу протягом першого року життя;
  • педіатр вислухав шум у серці;
  • педіатрзафіксував підвищений артеріальний тиск;
  • дитина скаржиться на болі в ділянці серця;
  • після перенесених травм грудної клітки;
  • після операцій на серці дитина вимагає постійного спостереження залежно від вади серця та рекомендацій кардіолога;
  • дітям, які тривалий час займаються спортом, які отримують різні навантаження на серце.

У дітей раннього віку ЕХОКГ проводиться в стані максимального спокою.Важливо, щоб немовлята були одягнені в одяг, що розщіпається спереду, щоб зайвий раз не дратувати дитинку.

Також перед обстеженням, варто пояснити дитині, як і яке обстеження буде проводитись, щоб наперед морально підготувати її до нього.

Електрокардіографія (скорочено ЕКГ)  є одним з основних методів дослідження серця і діагностики захворювань серцево-судинної системи.

ЕКГ у дітей застосовується для діагностики порушень ритму і провідності, визначення ознак гіпертрофії, електролітних порушень, ішемічних змін у міокарді та ознак інфаркту міокарда (у дітей буває вкрай рідко).

Усім дітям необхідно проводити запис ЕКГ перед школою, тобто до 6 років, з метою вчасної діагностики порушення ритму та вроджених аномалій провідності серця.

Дітям, що професійно замаються спортом, рекомендовано проводити запис ЕКГ один раз в рік з метою вчасної діагностики та виявлення життєвозагрозливих аритмій.

Запис ЕКГ проводиться звичайно в положенні лежачи на спині з метою максимального розслаблення м'язів.

4 кольорові пластмасові електроди накладаються на  внутрішню поверхню нижньої третини гомілок та обох передпліч, на груди встановлюють шість грудних електродів, використовуючи гумові груші-присоски, або одноразові електроди.

Для якісного запису ЕКГ використовується спеціальний гель місцях накладення електродів.

 

Холтерівське моніторування ЕКГ чи добове моніторування ЕКГ – це метод електрофізіологічної інструментальної діагностики, який полягає в тривалій реєстрації ЕКГ в умовах щоденної активності пацієнта з подальшим аналізом отриманого запису.

Цей метод дає можливість виявити порушення в роботі серця, навіть якщо вони трапляються дуже рідко, оскільки запис ЕКГ ведеться безперервно протягом 24 годин.

Метод названий на честь американського дослідника Нормана Холтера, який запровадив радіоелектрокардіографію і вперше здійснив тривалу реєстрацію ЕКГ.

Цей метод є неінвазивним і високоінформативним, він широко застосовується як у стаціонарних, так і в амбулаторних умовах для діагностики порушень ритму та провідності серця, а також для оцінки ефективності лікування серцево-судинних захворювань у дітей та дорослих.

Покази до холтерівського моніторування ЕКГ в педіатрії:

  1. Синкопе або головокружіння у пацієнтів з ВВС, аритмією (тахіаритміі, брадикардія);
  2. Синкопальні стани, асоційовані з фізичним навантаженням;
  3. Обстеження пацієнтів з гіпертрофічною (ГКМП) та дилятаційною кардіоміопатією (ДКМП), вродженою аномалією провідних шляхів;
  4. Оцінка можливого або задокументованого синдрому подовженого  Q-T;
  5. Безсимтомна А-В блокада;
  6. Оцінка ефективності антиаритмічного препарату.
  7. Оцінка стану серцево-судинної системи у пацієнтів з вродженими вадами серця (ВВС), після хірургічної корекції ВВС, особливо при наявності залишкових порушень гемодинаміки.

Відносні покази:

  1. Синкопальний стан або стійка тахікардія, коли немає очевидних ознак захворювання серця;
  2. Оцінка ритму серця після початку антиаритмічноі терапії;
  3. Оцінка стану пацієнта, який раніше переніс тахіаритмію, для встановлення причини та наявності рецидивів аритмії;
  4. Наявність ектопічних комплексів під час навантажувальної проби;
  5. Підозра на пароксизмальну передсердну тахікардію;
  6. Підозра на парасистолію;
  7. Визначення толерантності до фізичного навантаження  і можливої аритмії у спортсменів.

Покази до холтерівського моніторування ЕКГ у дорослих:

1. Діагностика аритмій :

  • скарги на синкопе, головокружіння невизначеної етіології.
  • серцебиття, перебої в роботі серця.
  • встановлений синдром подовженого  Q-T

2. Діагностика ішемії міокарда:

  • біль в грудній клітці незрозумілого генезу
  • задишка, що виникла раптово
  • стенокардія
  • діагностика «німої ішемії» при наявності позитивної ВЕМ проби.

3. Оцінка ефективності лікування (антиаритмічного, антиангінального).

4. профілактичне спостереження  за хворими з життєвозагрозливими аритміями та ішемією:

  • при захворюваннях із порушеною скоротливістю міокарда.
  • з порушеннями водно-електролітного балансу.
  • з артеріальною гіпертензією

5. Проведення обстеження з метою прогнозу захворювання (оцінка вегетативного статусу у хворих на цукровий діабет, з нічним апное, із цереброваскуляними кризами)

Важливо!

Дітям, які планують чи професійно займаються спортом, необхідно раз на рік обстежувати серце, проводити: ЕКГ, ЕХО-КГ та холтерівське моніторування ЕКГ за показами.

Добовий моніторинг артеріального тиску (ДМАТ) – це метод оцінки добового (протягом 24 годин) артеріального тиску із заданими інтервалами (як правило, що 30 хвилин вдень та щогодини вночі), у звичайних домашніх умовах з використанням переносних носіїв. Обстеження проводиться починаючи із 6-річного віку.

Пацієнту на руку одягається манжетка із носієм запису – невеличким монітором, на який автоматично записуються дані вимірів, отримана інформація автоматично обробляється комп'ютерною програмою, а лікар видає результати пацієнту у друкованому вигляді.

Артеріальний тиск – це змінна величина, дитина чи підліток може хвилюватися на прийомі у лікаря, відтак можуть фіксуватися підвищені показники артеріального тиску, так звана «гіпертензія білого халату». Дані ДМАТ до початку лікування мають прогностичне значення у розвитку серцево-судинних ускладнень; коливання АТ  протягом 24-х є прогностичними, щодо ураження органів-мішеней та ризику розвитку таких ускладнень як інсульту чи інфаркту.

Згідно останніх клінічних рекомендацій Американської Академії Педіатрії зі скринінгу та контролю високого артеріального тиску у дітей та підлітків, 2017 року у дітей до 13 річного віку нормальний артеріальний тиск повинен бути нижче 90-го процентилю, а після 13 річного не повинен перевищувати 120\80 мм.рт.ст.

Показання для проведення ДМАТ включають:

  • встановлення діагнозу артеріальної гіпертензії (АГ) за прийнятими критеріями;
  • значні коливання артеріального тиску (АТ) визначених під час одного або декількох візитів до педіатра;
  • підозра на гіпертензію "білого халату";
  • поява симптомів, що дозволяють запідозрити наявність гіпотонічних епізодів;
  • АГ, резистентна до проведеного медикаментозного лікування;
  • перед початком медикаментозної терапії антигіпертензивними препаратами та у процесі лікування для оцінки її ефективності.

Абсолютних протипоказів до застосування ДМАТ у дітей і підлітків немає.

Можливі ускладнення: набряк передпліччя й кисті, петехіальні крововиливи, контактний дерматит в ділянці розміщення манжетки; порушення сну.

Рекомендації, яких слід дотримуватись під час проведення дослідження:

  • дитина чи підліток повинні дотримуватись звичного способу життя під час дослідження;
  • у момент вимірювання АТ рука з манжетою повинна бути максимально розслабленою, бажано сидіти чи лягти, коли апарат подасть звуковий сигнал про початок запису;
  • записувати у  щоденник дані щодо часу періодів сну, фізичної активності та прийому медикаментів;
  • обережно поводитися з приладом, уникати механічних ушкоджень, спостерігати, щоб не перетискалася гумова трубка, по якому надходить повітря.